латанина

Латани́на, -ни

ж.

1) Постоянное заплатываніе, накладываніе заплатъ. Докучила мені оця латанина; що день Божий латки латаю. Богодух. у.

2) Вещь, состоящая изъ заплать; рубище.

Значення в інших словниках

1. латанина — -и, ж. 1》 Постійне латання. 2》 Латаний-перелатаний одяг, дрантя.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. латанина — ЛАТАНИ́НА, и, ж. 1. Постійне латання, наживання латок. Докучила мені оця латанина; що день Божий латки латаю (Сл. Б. Грінченка); // Часткове залагодження справ. Наймати землю, давати на спілку і т. д. – це латанина, котра ні до чого не веде (Б. Лепкий).  Словник української мови у 20 томах