латаний

Латаний, -а, -е

Покрытый заплатами. Лучче своє латане, ніж чуже хапане. Ном. № 9685. Латану свитину з каліки здіймають. Шевч. 219. Батько каже: не поїду: в мене сани не латані. Чуб. III. 320. латаний талан. Несчастная участь. Ой тумане, тумане, — мій латаний талане! Чому мене не сховаєш оттут серед лану? Шевч. 95.

Значення в інших словниках

1. латаний — ла́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. латаний — див. драний  Словник синонімів Вусика
3. латаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до латати I. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. латаний — ЛА́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до лата́ти¹. У неділю .. мати не ходила на роботу, можна було влізти у її латані чоботи (Марко Вовчок); Мавка виходить з хати перебрана: на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах (Леся Українка);...  Словник української мови у 20 томах
5. латаний — Ла́таний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. латаний — ЛА́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до лата́ти¹. Мавка виходить з хати перебрана: на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах (Л. Укр., III, 1952, 227); — Товаришу багермейстер, трубопровід наш дуже латаний.  Словник української мови в 11 томах