латаний

ЛА́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до лата́ти¹.

Мавка виходить з хати перебрана: на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах (Л. Укр., III, 1952, 227);

— Товаришу багермейстер, трубопровід наш дуже латаний. Ремонтик невеличкий не завадив би (Донч., II, 1956, 182);

// У знач. прикм.

У неділю.. мати не ходила на роботу, можна було влізти у її латані чоботи (Вовчок, І, 1955, 290);

Світить латаною стріхою бабина хата (Ю. Янов., І, 1954, 18);

*Образно. Такий Талан твій латаний, небого! (Шевч., II, 1953, 322).

Значення в інших словниках

1. латаний — ла́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. латаний — див. драний  Словник синонімів Вусика
3. латаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до латати I. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. латаний — ЛА́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до лата́ти¹. У неділю .. мати не ходила на роботу, можна було влізти у її латані чоботи (Марко Вовчок); Мавка виходить з хати перебрана: на їй сорочка з десятки, скупо пошита і латана на плечах (Леся Українка);...  Словник української мови у 20 томах
5. латаний — Ла́таний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. латаний — Латаний, -а, -е Покрытый заплатами. Лучче своє латане, ніж чуже хапане. Ном. № 9685. Латану свитину з каліки здіймають. Шевч. 219. Батько каже: не поїду: в мене сани не латані. Чуб. III. 320. латаний талан. Несчастная участь.  Словник української мови Грінченка