лебедіти

Лебедіти, -джу, -диш

гл.

1) Настойчиво и слезливо просить, клянчить.

2) Напѣвать, пѣть. Зачав пісню лебедіти слізними словами. Млак. 92.

Значення в інших словниках

1. лебедіти — Жалісно говорити, з слізьми просити [VII] — жалісно говорити, слізно просити [VI] — жалісно просити [XII] — слізно просити [I]  Словник з творів Івана Франка
2. лебедіти — лебеді́ти дієслово недоконаного виду лепетати діал.  Орфографічний словник української мови
3. лебедіти — див. співати  Словник синонімів Вусика
4. лебедіти — -джу, -диш, недок., діал. 1》 Говорити неясно, неправильно вимовляючи слова; лепетати (про дітей). || Говорити незв'язно, нерозбірливо; белькотати. || Звертатися до кого-небудь ласкавими, ніжними словами. 2》 Настирливо або слізно просити; жалібно вмоляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. лебедіти — ЛЕБЕДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. Говорити неясно, неправильно вимовляючи слова; лепетати (про дітей). Дивився [Семен] у вікна, і причувалося йому, як діти лебеділи: – Тату! Сцо нам ви плинесли з міста?..  Словник української мови у 20 томах
6. лебедіти — БЕЛЬКОТА́ТИ (БЕЛЬКОТІ́ТИ) (нерозбірливо, безладно, плутано говорити), ЖЕБОНІ́ТИ розм., ЛЕБЕДІ́ТИ діал.; ЛЕПЕТА́ТИ (звичайно про дітей); ЛОПОТА́ТИ (ЛОПОТІ́ТИ) розм. (говорити неясно й поспішно); ВАРНЯ́КАТИ вульг., ВЕРЗЯ́КАТИ вульг. (звичайно про п'яних).  Словник синонімів української мови
7. лебедіти — ЛЕБЕДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., діал. 1. Говорити неясно, неправильно вимовляючи слова; лепетати (про дітей). Дивився [Семен] у вікна, і причувалося йому, як діти лебеділи: — Тату! Сцо нам ви плинесли з міста?..  Словник української мови в 11 томах