лебедіти —
-джу, -диш, недок., діал. 1》 Говорити неясно, неправильно вимовляючи слова; лепетати (про дітей). || Говорити незв'язно, нерозбірливо; белькотати. || Звертатися до кого-небудь ласкавими, ніжними словами. 2》 Настирливо або слізно просити; жалібно вмоляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лебедіти —
ЛЕБЕДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок. 1. Говорити неясно, неправильно вимовляючи слова; лепетати (про дітей). Дивився [Семен] у вікна, і причувалося йому, як діти лебеділи: – Тату! Сцо нам ви плинесли з міста?..
Словник української мови у 20 томах
лебедіти —
БЕЛЬКОТА́ТИ (БЕЛЬКОТІ́ТИ) (нерозбірливо, безладно, плутано говорити), ЖЕБОНІ́ТИ розм., ЛЕБЕДІ́ТИ діал.; ЛЕПЕТА́ТИ (звичайно про дітей); ЛОПОТА́ТИ (ЛОПОТІ́ТИ) розм. (говорити неясно й поспішно); ВАРНЯ́КАТИ вульг., ВЕРЗЯ́КАТИ вульг. (звичайно про п'яних).
Словник синонімів української мови
лебедіти —
ЛЕБЕДІ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., діал. 1. Говорити неясно, неправильно вимовляючи слова; лепетати (про дітей). Дивився [Семен] у вікна, і причувалося йому, як діти лебеділи: — Тату! Сцо нам ви плинесли з міста?..
Словник української мови в 11 томах
лебедіти —
Лебедіти, -джу, -диш гл. 1) Настойчиво и слезливо просить, клянчить. 2) Напѣвать, пѣть. Зачав пісню лебедіти слізними словами. Млак. 92.
Словник української мови Грінченка