легінь
Ле́гінь, -ня
м. = парубок. Ішов легінь з полонини на нове подвір'є. Гол. III. 216. Приходя до мене молодці-соколи: легіню, на танець, легіню, на поле! Федьк. І. 44. ум. легіник. Ой до мене, легіники! Гол. II. 421.
Словник української мови Грінченка