лизь

Лизь, -зя

м. = лизень. як його лизь злизав! = як лизень злизав його. Мир. ХРВ. 116.

Значення в інших словниках

1. лизь — лизь іменник чоловічого роду вживається переважно у складі фразеологізму  Орфографічний словник української мови
2. лизь — ЛИЗЬ, я, ч.: ◇ (1) Лизь (ли́зень, чорт) зли́же кого, лайл. – пропаде, зникне хто-небудь. [Степан:] Анахтемо, замовчи, бо тут тебе й чорт злиже! (М. Кропивницький); Неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) див.  Словник української мови у 20 томах
3. лизь — неха́й (хай) ли́зень (лиз, рідше лизь і т. ін.) зли́же (лизне́) кого, що, лайл. Уживається для вираження незадоволення ким-, чим-небудь, зневаги до когось, недоброго побажання комусь. Нехай тебе лизень злиже! (М. Номис); Нехай тебе лизень лизне (Сл.  Фразеологічний словник української мови
4. лизь — ЛИЗЬ: ◊ Як лизь злиза́в див. зли́зувати.  Словник української мови в 11 томах