Словник української мови Грінченка

листатенький

Листа́тий, -а, -е

Имѣющій большіе листья. Бур'ян там поріс такий листатий. Грин. II. 14. Сьогорішній очерет такий листатий. Полт. г. Тьохнув соловейко на листатому клені. МВ. ІІ. 78. ум. листатенький. Любисток листатенький. Мил. 89.

Словник української мови Грінченка