Словник української мови Грінченка

лихослов

Лихослов, -ва

м. Ругатель, сквернословъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. лихослов — лихосло́в іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. лихослов — Злоріка, лайливець, чорний рот, г. лихослівник, як ім. злоязикий.  Словник синонімів Караванського
  3. лихослов — див. злий  Словник синонімів Вусика
  4. лихослов — -а, ч. Той, хто вживає лайливі, соромітні слова.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лихослов — ЛИХОСЛО́В, а, ч. Той, хто вживає лайливі, соромітні слова. У розмовах [Підситочок] ввічливий і не лихослов (Григорій Тютюнник); Лихослов отруює духовну атмосферу навколо себе (з рел.-церк. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  6. лихослов — ЛИХОСЛО́В, а, ч. Той, хто вживає лайливі, соромітні слова. У розмовах [Підситочок] ввічливий і не лихослов (Тют., Вир, 1960, 80).  Словник української мови в 11 томах