лихослов
ЛИХОСЛО́В, а, ч.
Той, хто вживає лайливі, соромітні слова.
У розмовах [Підситочок] ввічливий і не лихослов (Григорій Тютюнник);
Лихослов отруює духовну атмосферу навколо себе (з рел.-церк. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)ЛИХОСЛО́В, а, ч.
Той, хто вживає лайливі, соромітні слова.
У розмовах [Підситочок] ввічливий і не лихослов (Григорій Тютюнник);
Лихослов отруює духовну атмосферу навколо себе (з рел.-церк. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)