личкувати

Личкува́ти, -ку́ю, -єш

гл.

1) Маскировать; скрывать недостатки; прикрывать. Чи й на споді ж такі ягоди, як ото зверху? — А то ж хиба б личкувала? Харьк. Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний. Изюм. у.

2) Выглаживать поверхность (мельничнаго жернова). Личкує каміння мірошник. Канев. у.

3) Подбирать вещи лицомъ, лучшее къ лучшему.

Значення в інших словниках

1. личкувати — личкува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. личкувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Робити що-небудь зверху кращим, приховуючи його вади. 2》 буд. Облицьовувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. личкувати — ЛИЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. буд. Те саме, що облицьо́вувати. Личкувати перегородки гіпсокартонними листами можна в приміщеннях з експлуатаційною вологістю повітря не більше 60% (з навч. літ.); // заст. Вирівнювати поверхню (млинового жорна).  Словник української мови у 20 томах
4. личкувати — ОБКЛА́СТИ (ОБІКЛА́СТИ рідше) (покрити чимось усю поверхню чого-небудь); ОБЛОЖИ́ТИ, ОБМОСТИ́ТИ, ОБЛИЦЮВА́ТИ буд., ОБЛИЧКУВА́ТИ буд., ВИ́КЛАСТИ, ОБМУРУВА́ТИ, ОБКАМЕНУВА́ТИ діал. (цеглою, камінням). — Недок.  Словник синонімів української мови
5. личкувати — Личкува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. личкувати — ЛИЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Робити що-небудь зверху кращим, приховуючи його вади. Як не личкували льону, то купимо; ось наберіть з-під споду, чи такий буде, як і зверху, гарний (Сл. Гр.). 2. буд. Облицьовувати.  Словник української мови в 11 томах