лишень

Лишень

сз. Ка, же. Куди вам! підіть лишень вмийтесь! Ном. № 5477. Тривай лишень, Миколу звалиш! Ном. № 5565. Геть лишень до ката! Ном. № 5120. Стривай лишень! Чи чуєш? щось плаче за ворітьми. Шевч. 101.

Значення в інших словниках

1. лишень — лише́нь 1 частка незмінювана словникова одиниця лише́нь 2 сполучник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. лишень — I част. 1》 спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. || підсил., спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. та словах ну (ану), бо. 2》 обмежувальна. Уживається для вирізнення, обмеження чого-небудь у знач. тільки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лишень — ЛИШЕ́НЬ¹, част. 1. спонук. Уживається при дієслівних формах наказ. сп. – Ся річка каторжна! – Рибалка став казать. – Куць виграв, куць програв, ось слухай лишень, жінко: Піду я до Сули скажену позивать! (Є. Гребінка); – Агов, хлопцi й дiвчата!...  Словник української мови у 20 томах
4. лишень — ЛИШЕ́ (ЛИШ) обмежувальна частка (вказує на яку-небудь межу, обмеження в кількості, якості, мірі, дії і т. д.), ЛИШЕ́НЬ, ТІ́ЛЬКИ, ТІ́ЛЬКИ-НО, ПРО́СТО, ДОПЕ́РВА діал. "І чого б так уболівати?" — не раз запитував себе Митрофан.  Словник синонімів української мови
5. лишень — Ли́ше́нь, сп. = но  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. лишень — ЛИШЕ́НЬ¹, част. 1. спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. [Пріська:] Подай, лишень, дочко, свитку, я трохи полежу (Вас., III, 1960, 77); — Слухай, лишень, що я тобі скажу… Чи не пішов би ти, гей, до мене гарбичем?...  Словник української мови в 11 томах