ловучий
Ловучий, -а, -е
1) Умѣющій ловить.
2) = ловецький. Ловецький посуд. О. 1862. III. 63.
Словник української мови ГрінченкаЛовучий, -а, -е
1) Умѣющій ловить.
2) = ловецький. Ловецький посуд. О. 1862. III. 63.
Словник української мови Грінченка