ловчий

Ловчий, -чого

м.

1) Ловчій. Спаслися ми, як пташки з клітки, як з сіті ловчого пірнаті. К. Псал. 292.

2) Ловитель (сказано было о ловившихъ убѣжавшихъ рекрутовъ).

Значення в інших словниках

1. ловчий — ло́вчий 1 прикметник прикметник до: ло́ви ло́вчий 2 іменник чоловічого роду, істота посада  Орфографічний словник української мови
2. ловчий — -а, -е. 1》 Стос. до ловів. || Признач. для знищення шкідників сільськогосподарських культур. Ловча сітка мисл. — сітка, що застосовується для вилову птахів і деяких видів звірів. Ловчий птах — спеціально вихований мисливцем для полювання птах. 2》 у знач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ловчий — ЛО́ВЧИЙ, а, е. 1. Стос. до ловів. І пал рибальства благородний У грудях так шалено цвів, Що я й синів, і зеленів, – А все в човні стирчав з Ігнатом, У ловчій пристрасті співбратом (М.  Словник української мови у 20 томах
4. ловчий — ЛО́ВЧИЙ, а, е. 1. Стос. до ловів. І пал рибальства благородний У грудях так шалено цвів, Що я й синів, і зеленів, — А все в човні стирчав з Ігнатом, У ловчій пристрасті співбратом (Рильський, Поеми, 1957, 180); // Признач.  Словник української мови в 11 томах