лопата
Лопата, -ти
ж.
1) Лопата для копанія, пересыпки сыпучихъ тѣлъ. Ніхто не розлучить, ні світ, ні зоря, хиба нас розлучить сирая земля, заступ, лопата, земляная хата. Чуб. V. 81. З одного дерева і хрест, і лопата: хрестові ся кланяють, а лопатою нечисть відкидають. Ном. №8059. Лопатами віяли. Лопата дерев'яна або залізна.
2) Лопата пекарная. Химка й хазяйка, та лопати нема. Ном. № 10784. ум. лопатка, лопатонька, лопаточка.
Словник української мови Грінченка