лотоки

Лотоки́, -ків

м. мн. При водяной мельницѣ: каналъ, по которому течетъ вода, мельничный лотокъ. Не спиниш, мов воду з лотоків. Ном. № 13884.

Значення в інших словниках

1. лотоки — Лото́ки: — канали на водяному млині, греблі тощо, якими тече вода [51]  Словник з творів Івана Франка
2. лотоки — мн., (у млині) канали, жолоби; од. ЛОТІК, Г. ринва.  Словник синонімів Караванського
3. лотоки — див. водостік  Словник синонімів Вусика
4. лотоки — Лотоки́, -токі́в, -тока́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)