Словник української мови Грінченка

лукавник

Лука́вник, -ка

м. Лукавый человѣкъ. К. ХП. 83.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. лукавник — лука́вник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. лукавник — див. брехливий  Словник синонімів Вусика