лупень

Лупень, -пня

м. Ударъ, побои. дати лупня. Дать потасовку. Дав йому лупня добре, — довго буде джмелів слухати. Ном. № 3986.

Значення в інших словниках

1. лупень — лу́пень іменник чоловічого роду побої діал.  Орфографічний словник української мови
2. лупень — -пня, ч., діал. Побої.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лупень — ЛУ́ПЕНЬ, пня, ч., діал. Побої. Штефан врятував Юрка від лупня і сорому (П. Козланюк).  Словник української мови у 20 томах
4. лупень — ПОБО́Ї (удари, яких завдають кому-небудь), БИТТЯ́, БІ́ЙКА, БІЙ розм., ЛУ́ПКА розм., ХЛЬОСТ (ХЛЬОСТА) розм., ПРОЧУХА́Н розм., ПРОЧУХА́НКА розм., ПРИПА́РКА ірон., ЛУ́ПЕНЬ діал., ХЛЬО́РА діал., ХАЛАЗІ́Я діал.  Словник синонімів української мови
5. лупень — ЛУ́ПЕНЬ, пня, ч., діал. Побої. Штефан врятував Юрка від лупня і сорому (Козл., Ю. Крук, 1950, 131). Да́ти лу́пня кому — побити кого-небудь. Дав йому лупня добре — довго буде джмелів слухати! (Номис, 1864, № 3986); Ілько..  Словник української мови в 11 томах