лусонути

Лусо́ну́ти, -ну, -неш

гл. = луснути 5. А господарь... як лусоне його. Ном. 566. стр. 282.

Значення в інших словниках

1. лусонути — лусону́ти дієслово доконаного виду фам.  Орфографічний словник української мови
2. лусонути — див. вдарити  Словник синонімів Вусика
3. лусонути — -ну, -неш, док., перех., фам. Підсил. до луснути 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. лусонути — ЛУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.,кого, що, фам. Підсил. до лу́снути 3. Цілий вік вони [гори] сваряться, На хвилину розбіжаться Мало-мало та з розгону Одна одну як лусоне (І. Манжура).  Словник української мови у 20 томах
5. лусонути — ЛУСОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., фам. Підсил. до лу́снути 3. Цілий вік вони [гори] сваряться, На хвилину розбіжаться Мало-мало та з розгону Одна одну як лусоне (Манж., Тв., 1955, 183).  Словник української мови в 11 томах