лучик

Лучик, -ка

м. Родъ вѣшалки для шапокъ. Вирубається щиток з дубка і сучки на йому обрубуються і загинаються покіль сирі, та так і засохнуть. А тоді сей лучик прибивають до полутрямка і шапки на йому вішають. Шапок чотирі, а то й п'ять. Черниг. у.

Значення в інших словниках

1. Лучик — Лу́чик прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. лучик — -а, ч., діал. Вішалка для шапок.  Великий тлумачний словник сучасної мови