лучинна

Лучина, -ни

ж. Лучина. Єсть у мене в кешені лучина, засвітимо чорними очима. н. п. Я ходила, молода, в темний ліс по лучину. Чуб. V. 1171. ум. лучи́нна. За лучинку найде причинку. Ном. № 2795.