Словник української мови Грінченка

лушпа

Лушпа, -пи

ж.

1) Шелуха, скорлупа (орѣховъ, яицъ, картофеля), корка (арбузовъ) и пр.

2) Чешуя (рыбы). Лушпа на рибі тій велика. Вх. Зн. 34.

3) Съ измѣненнымъ удареніемъ: лушпа. лушпи да́ти (кому́). Отколотить кого. Конст. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. лушпа — (риб 'яча) луска, лупа; (картопляна) лушпайки, лушпиння.  Словник синонімів Караванського
  2. лушпа — див. залишок; лушпайка  Словник синонімів Вусика
  3. лушпа — -и, ж., діал. Лушпайки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. лушпа — ЛУШПА́, и́, ж., діал. 1. збірн. Лушпайки (соняшникові, гарбузяні, картопляні). Бабця лущить гарбузяне насіння і пальцем згрібає бубки на столі; лушпу окремо (Є. Пашковський); * Образно. Віки мовчать.  Словник української мови у 20 томах
  5. лушпа — ЛУШПА́, и́, ж., діал. Лушпайки. *У порівн. Хто, Партіє, не йде з тобою, — Впаде на сміття, як лушпа (Павл., Бистрина, 1959, 8).  Словник української мови в 11 томах