льонець

Льоне́ць, -нця́

м. — дикий. раст. Linaria arvensis. Вх. Пч. І. 11.

Значення в інших словниках

1. льонець — льоне́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. льонець — -нцю, ч. Те саме, що льонок I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. льонець — ЛЬОНЕ́ЦЬ, нцю́, ч. Те саме, що льоно́к¹. Він тоді зорав колгоспу Усю площу під льонець (Укр.. думи.., 1955, 402).  Словник української мови в 11 томах