лютор

Лютор, -тра

м. Лютеранинъ. Пани лютори й кальвини, дознаючи собі напасти од католиків, наших підпірали. К. Хм. 34.

Значення в інших словниках

1. лютор — див. жорстокий  Словник синонімів Вусика