ляпотіти
Ляпотіти, -почу, -тиш
гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить. Грин. ІІІ. 308.
Словник української мови ГрінченкаЛяпотіти, -почу, -тиш
гл. Хлопать, шлепать (учащенно); капать. І дощ не йде, і хмар нема, тільки з стріхи ляпотить. Грин. ІІІ. 308.
Словник української мови Грінченка