ляси

Ля́си, -сів

мн. Любезности. Кв. І. 192. ля́си підпуска. Любезничаетъ, заговариваете зубы. Ном. № 3091.

Значення в інших словниках

1. ляси — ля́си множинний іменник розм.  Орфографічний словник української мови
2. ляси — -ів, мн., розм. Беззмістовні, пусті розмови; теревені. Ляси точити — базікати, теревенити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ляси — ЛЯ́СИ, ів, мн., розм. Довгі беззмістовні розмови; теревені. Мелашка тут і пустилась з своїми лясами (Г. Квітка-Основ'яненко); Один тут з другим ляси строїть, А міг би гідне що зробить в той час (І. Франко); На пустощі, на ляси та жарти у Вечірка зовсім не вистачає часу (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
4. ляси — точи́ти (розво́дити) / поточи́ти ля́си (баля́си, баляндра́си, ба́ли). 1. зневажл. Вести пусті, беззмістовні розмови, марнуючи час. — Нам, старче, ніколи точити ляси,— розшнуровує варги Стьопочка й осуркувато (непривітно) оглядає торбешника (М.  Фразеологічний словник української мови
5. ляси — БАЛАКАНИ́НА розм. (довга, беззмістовна і непотрібна розмова або висловлювання), БАЛАЧКИ́ мн., розм., БАЛА́КИ мн., розм. рідше, МАРНОСЛІ́В'Я, РОЗМО́ВИ мн., розм., БАЗІ́КАННЯ зневажл., ПАТЯ́КАННЯ зневажл., ПАТЯКАНИ́НА зневажл. рідше, РОЗПАТЯ́КУВАННЯ підсил.  Словник синонімів української мови
6. ляси — ЛЯ́СИ, ів, мн., розм. Беззмістовні, пусті розмови; теревені. Мелашка тут і пустилась з своїми лясами (Кв.-Осн., II, 1956, 445); На пустощі, на ляси та жарти у Вечірка зовсім не вистачав часу (Гончар, І, 1954, 459).  Словник української мови в 11 томах