ляси
ЛЯ́СИ, ів, мн., розм.
Довгі беззмістовні розмови; теревені.
Мелашка тут і пустилась з своїми лясами (Г. Квітка-Основ'яненко);
Один тут з другим ляси строїть, А міг би гідне що зробить в той час (І. Франко);
На пустощі, на ляси та жарти у Вечірка зовсім не вистачає часу (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)