лісовик
Лісовик, -ка
м.
1) Житель лѣсовъ. Н. Вол. у. Може він поїхав до казаків-лісовиків. Левиц. І. 198.
2) Лѣсникъ, лѣсной сторожъ. Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову заняв? вона не була в шкоді. Новомоск. у.
3) Лѣшій. Чуб. І. 191.
Словник української мови Грінченка