маковиння

Маковиння, -ня

с. соб. Стебли мака. КС. 1893. VII. 80.

Значення в інших словниках

1. маковиння — макови́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. маковиння — -я, с., збірн. Бадилля маку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. маковиння — МАКОВИ́ННЯ, я, с., збірн. Бадилля маку. – Я даю дитині кулешу і молока Марія приносить.. А маковиння давати не буду. Дитина має бути розумна (М. Матіос); Старий сніп маковиння послугує матрацом (Є. Пашковський).  Словник української мови у 20 томах
4. маковиння — (-я) с., збірн.; нарк. Маківки — сировина для приготування наркотику. Другий — це Львів пролетарський, <...> з вуличною торгівлею псячими пиріжками, маковинням, денатуратом і дівчатами <...> (Ю. Андрухович, З "Нового роману").  Словник жарґонної лексики української мови
5. маковиння — Макови́ння, -ння, -нню, на -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. маковиння — МАКОВИ́ННЯ, я, с., збірн. Бадилля маку.  Словник української мови в 11 томах