Словник української мови у 20 томах

маковиння

МАКОВИ́ННЯ, я, с., збірн.

Бадилля маку.

– Я даю дитині кулешу і молока Марія приносить.. А маковиння давати не буду. Дитина має бути розумна (М. Матіос);

Старий сніп маковиння послугує матрацом (Є. Пашковський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. маковиння — макови́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. маковиння — -я, с., збірн. Бадилля маку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маковиння — (-я) с., збірн.; нарк. Маківки — сировина для приготування наркотику. Другий — це Львів пролетарський, <...> з вуличною торгівлею псячими пиріжками, маковинням, денатуратом і дівчатами <...> (Ю. Андрухович, З "Нового роману").  Словник жарґонної лексики української мови
  4. маковиння — Макови́ння, -ння, -нню, на -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. маковиння — МАКОВИ́ННЯ, я, с., збірн. Бадилля маку.  Словник української мови в 11 томах
  6. маковиння — Маковиння, -ня с. соб. Стебли мака. КС. 1893. VII. 80.  Словник української мови Грінченка