Словник української мови Грінченка

маламурити

Маламу́рити, -рю, -риш

гл. Жрать, трескать. Як був хлопцем, так цілісінький день сидить та маламурить. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. маламурити — див. їсти  Словник синонімів Вусика