мандрівський

Мандрі́вський, -а, -е

= мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать вітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив. О. 1861. XI. 8.

Значення в інших словниках

1. мандрівський — мандрі́вський прикметник  Орфографічний словник української мови