мандрівський

Мандрі́вський, -а, -е

= мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать вітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив. О. 1861. XI. 8.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me