манливий —
-а, -е. Який манить до себе; вабливий, привабливий, заманливий. || Який обіцяє успіх, вигоди, задоволення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
манливий —
МАНЛИ́ВИЙ, а, е. Який манить до себе; вабливий, заманливий. В очі привітно глянув [Наливайко], як у безодню лячну і манливу (Іван Ле); Зажадав сміливець довідатися, хто там подає живий голос? .. Пішов на той манливий вогник та кличний людський голос (І.
Словник української мови у 20 томах
манливий —
ПРИВА́БЛИВИЙ (який притягає до себе, викликає захоплення своїми якостями, властивостями, зовнішнім виглядом тощо), ПРИВА́БНИЙ рідше, ВАБЛИ́ВИЙ, ВА́БНИЙ, ЗВАБЛИ́ВИЙ, ЗВА́БНИЙ, ПОВА́БНИЙ, ПРИНА́ДНИЙ, ПРИНА́ДЛИВИЙ рідше, МАНЛИ́ВИЙ, ПРИМА́НЛИВИЙ...
Словник синонімів української мови
манливий —
МАНЛИ́ВИЙ, а, е. Який манить до себе; вабливий, привабливий, заманливий. Василь вп’явся очима в манливу постать Таїсії Миколаївни (Хижняк, Невгамовна, 1961, 76); Знов ідеш, і переливається попереду срібна гладь манливих озер...
Словник української мови в 11 томах