Словник української мови Грінченка

маренка

Маре́на, -ни

ж.

1) Чучело, которое дѣлаютъ въ праздникъ Ивана Купала. Чуб. III. 193.

2) раст. Rubia tinctorum. ЗЮЗО. І. 134. ум. маренка. маренка пахуча. раст. Asperula odorata. ЗЮЗО. І. 113.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. маренка — маре́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. маренка — -и, ж. Трав'яниста рослина родини маренових із білими дрібними квітками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. маренка — МАРЕ́НКА, и, ж. Трав'яниста рослина родини маренових із білими дрібними квітками. Невитривалі рослини, наприклад, маренка запашна, вегетують у лісі протягом усього періоду (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  4. маренка — МАРЕ́НКА, и, ж. (Asperula L). Трав’яниста рослина родини маренових із білими дрібними квітками. Маренка запашна в народній медицині входить до складу сумішей рослин, які вживаються для поліпшення обміну речовин (Лікар. рослини.., 1958, 138).  Словник української мови в 11 томах