маршалок — Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

маршалок — Марша́лок: — виборна особа у поміщицькому самоврядуванні; предводитель дворянства, голова сейму [44-2] — голова повітової ради або сейму в колишній Австрії [IX] — голова повітової ради в цісарській Австро-Угорщині [23] — предводитель дворянства... Словник з творів Івана Франка
маршалок — марша́лок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
маршалок — Маршало́к. Голова сейму. Бувший маршалок краєвий Низшої Австриї, князь Кольоредо Мансфельд, помер (Б., 1895, 19, 4) // пол. marszałek — 1) військ. маршал, 2) голова сейму, marszałek szlachty — провідник шляхти. Українська літературна мова на Буковині
маршалок — -лка, ч. 1》 іст. Голова сейму в Польщі. 2》 У дореволюційній Росії – представник дворянства, якого обирали на губернських і повітових зборах і який керував становими справами дворянства; проводир дворянства. 3》 заст. Дворецький у польському поміщицькому домі. 4》 заст. Староста під час весілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
маршалок — МАРША́ЛОК, лка, ч. 1. Голова сейму в Польщі. Дивись: не гайдуки, не маршалки застилають у мене стіл. Доказали ми ляхам козацької слави: княгині їх тепер служать козакам за столом і не за столом! (П. Словник української мови у 20 томах
маршалок — Ватажок шляхти певної території, управитель, титул урядників різних рангів Словник застарілих та маловживаних слів
маршалок — ДВОРЕ́ЦЬКИЙ (старший лакей у багатому панському домі), МАЖОРДО́М, МАРША́ЛОК, ШАФА́Р (у польському панському домі). По порожніх кімнатах дибав старий дворецький з ключами в руках (І. Нечуй-Левицький); Швенд.. Словник синонімів української мови
маршалок — Марша́лок, -лка; -ша́лки, -лків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
маршалок — МАРША́ЛОК, лка, ч. 1. іст. Голова сейму в Польщі. У Семена Непийводи за цісаря Франца-Йосифа, а потім за маршалка Йосифа Пілсудського було аж два з половиною морги землі… (Вишня, І, 1956, 353); — Як відомо панові... Словник української мови в 11 томах