матросик

Матрос, -са

м. Матросъ. Що поміж тими кораблями та матроси гуляють. н. п. ум. матро́сик. Ой, матросики, ви, голубчики, та верніте до броду! Грин. III. 262.

Значення в інших словниках

1. матросик — матро́сик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. матросик — -а, ч. Зменш.-пестл. до матрос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. матросик — МАТРО́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до матро́с. Загальмувала легкова машина. З неї вискочили капітан .. і водій – молоденький круглолиций матросик (Д. Ткач); Бувало, пальця вріжеш – і аж біля серця защемить. А тут он яка рана!...  Словник української мови у 20 томах
4. матросик — МАТРО́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до матро́с. Загальмувала легкова машина. З неї вискочили капітан.. і водій — молоденький круглолиций матросик (Ткач, Крута хвиля, 1956, 84).  Словник української мови в 11 томах