матросик
МАТРО́СИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до матро́с.
Загальмувала легкова машина. З неї вискочили капітан .. і водій – молоденький круглолиций матросик (Д. Ткач);
Бувало, пальця вріжеш – і аж біля серця защемить. А тут он яка рана! Терпи, голубчику, терпи, матросику... (К. Гриб);
Тихо й на нижній палубі. Лише матросик незграбний бильця ганчіркою полірує – наказ капітана перед кінцем вахти виконує (І. Роздобудько).
Словник української мови (СУМ-20)