матрос
МАТРО́С, а, ч.
Моряк, що не належить до командного складу судна; у військовому флоті – рядовий.
Матрос, Таки земляк наш з Островної, На вахті стоя, Журився сам собі чогось (Т. Шевченко);
На помості корабельнім розгорілося багаття, то матроси розпалили, щоб закляклі руки гріти (Леся Українка);
Всім хотілось послухати, а хоч побачити сміливих матросів, які перші у флоті підняли повстання (П. Панч);
Треба мати небуденну відвагу, щоб, як отой невідомий для них штурман зі своїми матросами, рятувати товариша і, рятуючи, довірятися маленькому суднові (П. Загребельний);
На підході до залізничного мосту матрос звалив на палубі мачту, і, минувши міст, пароплав причалив у порту (В. Чемерис);
* У порівн. Сива баба, похитуючись, наче бувалий матрос, йде вулицею, плямкає губами і стиха бурмоче прокльони (Любко Дереш).
Словник української мови (СУМ-20)