матрос
МАТРО́С, а, ч.
Моряк, що не належить до командного складу судна; у військовому флоті – рядовий.
Матрос, Таки земляк наш з Островної, На вахті стоя, Журився сам собі чогось (Т. Шевченко);
На помості корабельнім розгорілося багаття, то матроси розпалили, щоб закляклі руки гріти (Леся Українка);
Всім хотілось послухати, а хоч побачити сміливих матросів, які перші у флоті підняли повстання (П. Панч);
Треба мати небуденну відвагу, щоб, як отой невідомий для них штурман зі своїми матросами, рятувати товариша і, рятуючи, довірятися маленькому суднові (П. Загребельний);
На підході до залізничного мосту матрос звалив на палубі мачту, і, минувши міст, пароплав причалив у порту (В. Чемерис);
* У порівн. Сива баба, похитуючись, наче бувалий матрос, йде вулицею, плямкає губами і стиха бурмоче прокльони (Любко Дереш).
Значення в інших словниках
- матрос — матро́с іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- матрос — [матрос] -са, м. (на) -сов'і/-с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
- матрос — -а, ч. Моряк, що не належить до командного складу судна; у військовому флоті – рядовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- матрос — Морець, див. моряк Словник чужослів Павло Штепа
- матрос — МОРЯ́К (той, хто служить у флоті), ФЛО́ТСЬКИЙ розм., КОРАБЕ́ЛЬНИК заст.; МАТРО́С (рядовий військового флоту; службовець суднової команди в цивільному флоті). Внизу стояв моряк у білому кітелі і кашкеті із золотим крабом (П. Панч); -. Словник синонімів української мови
- матрос — Матро́с, -са; -ро́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- матрос — МАТРО́С, а, ч. Моряк, що не належить до командного складу судна; у військовому флоті — рядовий. Матрос, Таки земляк наш з Островної, На вахті стоя, Журився сам собі чогось (Шевч. Словник української мови в 11 томах