матрос
матро́с
[матрос]
-са, м. (на) -сов'і/-с'і, мн. -сие, -с'іў
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- матрос — матро́с іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- матрос — -а, ч. Моряк, що не належить до командного складу судна; у військовому флоті – рядовий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- матрос — Морець, див. моряк Словник чужослів Павло Штепа
- матрос — МАТРО́С, а, ч. Моряк, що не належить до командного складу судна; у військовому флоті – рядовий. Матрос, Таки земляк наш з Островної, На вахті стоя, Журився сам собі чогось (Т. Словник української мови у 20 томах
- матрос — МОРЯ́К (той, хто служить у флоті), ФЛО́ТСЬКИЙ розм., КОРАБЕ́ЛЬНИК заст.; МАТРО́С (рядовий військового флоту; службовець суднової команди в цивільному флоті). Внизу стояв моряк у білому кітелі і кашкеті із золотим крабом (П. Панч); -. Словник синонімів української мови
- матрос — Матро́с, -са; -ро́си, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- матрос — МАТРО́С, а, ч. Моряк, що не належить до командного складу судна; у військовому флоті — рядовий. Матрос, Таки земляк наш з Островної, На вахті стоя, Журився сам собі чогось (Шевч. Словник української мови в 11 томах