матросик
МАТРО́СИК, а, ч.
Зменш.-пестл. до матро́с.
Загальмувала легкова машина. З неї вискочили капітан .. і водій – молоденький круглолиций матросик (Д. Ткач);
Бувало, пальця вріжеш – і аж біля серця защемить. А тут он яка рана! Терпи, голубчику, терпи, матросику... (К. Гриб);
Тихо й на нижній палубі. Лише матросик незграбний бильця ганчіркою полірує – наказ капітана перед кінцем вахти виконує (І. Роздобудько).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- матросик — матро́сик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- матросик — -а, ч. Зменш.-пестл. до матрос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- матросик — МАТРО́СИК, а, ч. Зменш.-пестл. до матро́с. Загальмувала легкова машина. З неї вискочили капітан.. і водій — молоденький круглолиций матросик (Ткач, Крута хвиля, 1956, 84). Словник української мови в 11 томах
- матросик — Матрос, -са м. Матросъ. Що поміж тими кораблями та матроси гуляють. н. п. ум. матро́сик. Ой, матросики, ви, голубчики, та верніте до броду! Грин. III. 262. Словник української мови Грінченка