Словник української мови Грінченка

матушчин

Матушчин, -на, -не

Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. матушчин — МА́ТУШЧИН, а, е, розм. Прикм. до ма́тушка. Почали з'їжджатись прохані гості: о. Мойсей з жінкою, брат матушчин, один старенький батюшка (І. Нечуй-Левицький); Сопе попович і плямка ротом: напевно, сняться смачні наїдки матушчині (Василь Шевчук).  Словник української мови у 20 томах