матушчин

МА́ТУШЧИН, а, е, розм.

Прикм. до ма́тушка.

Почали з'їжджатись прохані гості: о. Мойсей з жінкою, брат матушчин, один старенький батюшка (І. Нечуй-Левицький);

Сопе попович і плямка ротом: напевно, сняться смачні наїдки матушчині (Василь Шевчук).

Значення в інших словниках

1. матушчин — Матушчин, -на, -не Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ.  Словник української мови Грінченка