матушчин
МА́ТУШЧИН, а, е, розм.
Прикм. до ма́тушка.
Почали з'їжджатись прохані гості: о. Мойсей з жінкою, брат матушчин, один старенький батюшка (І. Нечуй-Левицький);
Сопе попович і плямка ротом: напевно, сняться смачні наїдки матушчині (Василь Шевчук).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- матушчин — Матушчин, -на, -не Принадлежащій попадьѣ, игуменьѣ. Словник української мови Грінченка