межений

Межений, -а, -е

1) Средній; обычный; какъ разъ такой, какъ должно быть. Косарь саме межений. Харьк. г. Чи зелений хліб? — Ні, він тепер саме межений. Лубен. у. То була прибутна, а то вже стала межена вода. Кременч. у.

2) Лѣтній. Добич (у рибалок): весняна — до Тройці, межена — до Покрови, просол — до заговін або до Миколах, поки льод стане. Азовск. побереж.

3) Вяленый? маринованный? Межені осятри до хріну. Мкр. Г. 60.

Значення в інших словниках

1. межений — -а, -е, заст. Маринований.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. межений — меже́ний кул. маринований в оцті (про дичину)(ст): Межену (мариновану) дичину приладжуємо печену з ріжного роду підливами. Через це як доповнення виступає ріжнорідне тісто (Нова хата 1926)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
3. межений — Ме́же́ний, -на, -не (маринований)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)