менинник
Мени́нник, -ка
м.
1) Именинникъ.
2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей. Грин. І. 179.
Словник української мови ГрінченкаМени́нник, -ка
м.
1) Именинникъ.
2) День ангела. Прийшов менинник багатого; він наззивав повну хату гостей. Грин. І. 179.
Словник української мови Грінченка