мента Мента, -ти ж. Родъ мѣхового женскаго полушубка, окаймленнаго тесемками. Гол. Од. 81. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках мента — -и, ж., зах. Хутряна жіноча кожушанка, облямована торочками. Великий тлумачний словник сучасної мови мента — ме́нта → мент II.(ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт