мерхнути —
ме́рхнути дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
мерхнути —
і мерхти, -хне, недок. 1》 Поступово втрачати яскравість; блякнути (у 2 знач.), тьмяніти, згасати. || Поступово втрачати блиск (про очі). 2》 перен. Втрачати значення, важливість; слабшати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
мерхнути —
МЕ́РХНУТИ, МЕ́РХТИ, хне, недок. 1. Поступово втрачати яскравість; блякнути (у 2 знач.), тьмяніти, згасати. Іде вона вже вночі, вже зорі поперед нею мерхнуть (Марко Вовчок); Сонце зайшло. Фарби неба вгорі мерхли, ніби квіти, яких торкнувся мороз (С.
Словник української мови у 20 томах
мерхнути —
СЛА́БНУТИ (про почуття, переживання, пристрасті і т. ін. — ставати слабшим, втрачати силу), СЛА́БШАТИ, СЛАБІТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ТАМУВА́ТИСЯ, УГАМО́ВУВАТИСЯ (ВГАМО́ВУВАТИСЯ), УТИ́ШУВАТИСЯ (ВТИ́ШУВАТИСЯ), УТИША́ТИСЯ (ВТИША́ТИСЯ)...
Словник синонімів української мови
мерхнути —
МЕ́РХНУТИ і МЕ́РХТИ, хне, недок. 1. Поступово втрачати яскравість; блякнути (у 2 знач.), тьмяніти, згасати. Іде вона вже вночі, вже зорі поперед нею мерхнуть (Вовчок, І, 1955, 266); Сонце зайшло.
Словник української мови в 11 томах