мет —
мет іменник чоловічого роду момент діал.
Орфографічний словник української мови
мет —
-у, ч., діал. Момент (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
мет —
МЕТ, у, ч., діал. Момент (у 1 знач.). Кармель в один мет, як її забачив, скочив з воза і опинився коло дівчини (Марко Вовчок). ◇ (1) В один мет (д) див. миг².
Словник української мови у 20 томах
мет —
в оди́н миг (мент), перев. з дієсл. Дуже швидко, миттю. Її жаль перекинувся в один миг у велику радість (Л. Мартович); В один мент відчув він усі кривди й знущання, які зазнав у покинутому краї (М. Коцюбинський); Кореспондент..
Фразеологічний словник української мови
мет —
МИТЬ (дуже короткий відрізок часу), ХВИЛИ́НА, ХВИ́ЛЯ розм., ХВИ́ЛЬКА розм., МОМЕ́НТ, МЕНТ розм., МЕТ діал. Великі дівочі очі мить дивились пильно на дві постаті перед собою (Ю. Смолич); Хвилина — і табун мов буря понесла (М.
Словник синонімів української мови
мет —
МЕТ, у, ч., діал. Момент (у 1 знач.). Кармель в один мет, як її забачив, скочив з воза і опинився коло дівчини (Вовчок, І, 1955, 350).
Словник української мови в 11 томах